Про себе

Перш ніж почати писати історію про себе, захотілось прочитати історії інших людей. Подивитися, що і про що вони пишуть?

Як почати?

Чим закінчити?

І тут виникло питання: – А де в цьому всьому є Я? Я істинний. Не той, хто б відповідав чиїмось рамкам, стереотипам, та поводився завжди так, як інші, щоб не виділятися із загальної маси.

А Я, як Я!

Від коли себе пам’ятаю – завжди хотів бути як хтось. В стосунках з жінками – слідувати їх стереотипу – бути таким, як Вона хоче. В стосунках з друзями – бути цікавим співрозмовником, готовим поговорити про будь що, бути своїм у всіх компаніях, у будь-якому випадку. Бути обізнаним у всіх сферах і мати найбагатший досвід, щоб поділитися з кожним і довести іншим, що я саме такий, як їм треба. Так. Я дотепний. Я веселий. Всеобізнаний. Розумний. Сміливий. Найкращий в світі. Дружіть зімною. Звертайте на мене увагу. Ось же Я. Така ж ситуація склалась із вступом до вищого учбового закладу – пішов вчитися до місцевого ВУЗу не тому, що хотів там вчитися, а тому що мені навіяли, що ця професія саме моя (акторство). Так, я брав участь в шкільному драматичному гуртку, але, як зараз розумію, не тому, що мені там подобалося, а через те, що можна було прогулювати уроки. А акторство… Воно просто мені дуже легко давалося.

Легко давалося бути кимось іншим, а не собою.

Примірявши цю маску на себе, відчув свою популярність… Так… Саме так… Я продовжував і далі грати ролі. Ті, які від мене очікували оточуючі  люди, соціум. А далі вже важко спинитися. Коли ти граєш роль. З дня в день. З дня в день. Ти постійно хтось: Люблячий син – для своїх батьків,  класний колега і друг, який ніколи не підведе і не відмовить, душа компанії – для друзів. Люблячий і уважний чоловік – для своєї дружини, який зранку гуляє з собачкою, готує сніданок, йде на роботу, не п’є, не гуляє, приносить завжди додому зарплату. Завжди такий, як всім треба.

І знову питання : – А де ж в цьому всьому є Я?

Ця гра настільки вросла в мене, що одного разу я просто забув яким, власне, є насправді, загубивши себе. Не знав, що мені подобалось, які мої реакції на ті чи інші ситуації.  Постійний рух проти себе та своїх бажань. Постійна брехня. Зрада  себе та своїх інтересів.

А потім настав період втечі від себе.

Його я назвав «пошук себе». Міняв роботу одну за іншою. Звинувачував всіх у своїх невдачах і проблемах. Бігав сам від себе і ніяк не хотів поглянути на себе зі сторони. Спитати себе – від чого, чи від кого втікаю? Чого боюсь? Але ні. Біг по колу продовжувався знову і знову. Кожна нова робота приводила мене до чергового виснаження і онулення. Я знову біля розбитого корита. І згодом почав себе почувати, як те розбите корито. Почалися проблеми зі здоров’ям. Я так втомився від цього постійного втікання від самого себе, не розуміння себе і своїх бажань, що в один момент я  сказав – Стоп. Годі. Досить цього самодурства. Достатньо бути десь там і робити щось для когось. Настав час змін. Настав час почути себе, прислухатись до себе, до своїх бажань та відчуттів.

Хто є Я? Який є Я?

  • Почалася робота над собою у пізнанні себе. В цьому процесі почалися зміни. Не феєрично і одразу, але поступово. Почали мінятися люди навколо: змінилося коло друзів, робота, відношення інших людей до мене. Навіть люди на вулиці стали інші, більш привітні. Мені вдалося позбутися алкогольної залежності. Позбувся всього того, що заважало мені і було для мене тягарем. Тепер я живу в зовсім іншому світі. Де немає нічого зайвого, а є тільки те, що мені потрібно. Дрібні проблеми і недуги зникли з життя, а якщо щось і трапляється, то завжди зрозуміло чому і для чого це прийшло в моє життя і як з цим працювати, щоб воно більше не повторювалося. Здоров’я значно покращилося , з’явилось відчуття сили та бадьорості. І ще багато-багато інших змін і подій, які дивують мене кожного дня. Цей шлях не такий легкий, як здавалось на перший погляд. Все відбувається не так швидко, як хотілось би, та коли ти йдеш на зустріч собі, коли пізнаєш себе різносторонньо і всебічно, то простір навколо, наче йде тобі на зустріч. Немов весь Всесвіт допомагає тобі в пізнанні самого себе і руху до себе істинного. З’являються потрібні люди і зв’язки. Приходять необхідні ресурси і можливості. І я дякую цьому світу за цю можливість. Дякую всім людям, які траплялися в моєму житті, за необхідний для мене досвід, який я отримав завдяки їм. Дякую Вс-Вишньому за його любов і підтримку. Дякую собі за незламний дух і силу волі йти вперед, незважаючи на всі супротиви, труднощі і перешкоди. Дякую за віру в себе. Дякую за те, що прислухався до себе і пішов далі своєю життєвою стежкою в дружбі і гармонії з самим собою. Дякую всім, хто вірить в мене, веде мене, допомагає мені і підтримує мене. Дякую знайомим, друзям, близьким і рідним. Дякую батькам, дітям, наставникам. Дякую всім. Дякую кожному.

Завжди слухай себе, своє серце, свою душу!

Тільки в тобі є всі відповіді на всі запитання.Слухаючи своє серце ти завжди знаєш як зробити. Тільки твоя душа зацікавлена в твоєму рості і правильному рішенні всіх проблем. Тому завжди слухай Себе.